Різниця між British English та American English

От наприклад: як ви замовите картоплю-фрі в McDonald's?

💬 "Medium Fries, please!"

Так, якщо ви будь-де, окрім Великої Британії.

В англійських ресторанах McDonald's вас скоріше зрозуміють, якщо ви скажете:

💬 "Medium chips, please!"

Для того, щоб впевнено спілкуватися і не потрапляти в незручні мовні ситуації в Америці та Британії, ми з вами тут і зібралися.

У цій статті поговоримо про два найуживаніших різновиди англійської - американську та британську. Шукати відмінності, досліджувати спільні риси, ще більше любити англійську!

Почнемо з невеликого занурення в історію, ви ж не проти? 😉

Цим терміном називають варіант англійської мови, який використовують для спілкування у Північній Америці, зокрема у Сполучених Штатах Америки. Почалося все, як завжди, з британських колоній. Їхні перші мешканці, англійські переселенці, розповсюджували на землях сучасної Америки свою мову. Це був початок XVII століття, коли сучасні норми британської англійської ще не були сформовані. Отже, Америку заселяли люди з різних куточків Англії - звісно, вони мали свої власні діалекти, які по суті вже ставали американськими.

Згодом в самій Англії відбулися істотні зміни у вимові, був опублікований перший словник англійської мови, який встановив та узаконив стандарти сучасної англійської. АЛЕ на американському континенті і в вус не дули - ті мовні трансформації або зовсім не торкнулися місцевої мови, або відбилися на ній у значно меншій мірі. Так, до кінця наступного століття англійські американці (90%) та корінне населення вже мали багато розбіжностей зі встановленими мовними нормами Британії.

Ключовим моментом у формуванні американської англійської стало проголошення незалежності Сполучених Штатів у 1776 році. (До речі сталося це у штаті Вірджинія, який був першим заснованим англійськими колоністами штатом). Після здобуття незалежності американці почали шукати шляхи для встановлення власної національної ідентичності, відмінної від Британії, що обовʼязково включало і мовні особливості. Американська англійська почала розвиток у своєму власному ритмі, запозичуючи лексику та фонетичні особливості з мов усіх, хто населяв землі США. Таким був шлях зародження різниці однієї й тієї ж мови на різних континентах.

Перше, що потрібно запамʼятати: британська англійська НЕ є окремо визнаною від американської англійської мовою. Цей термін був введений для позначення мови, якою розмовляють та пишуть перш за все в Англії. Тобто, мова одна - англійська, а найпоширеніші її варіанти - два, і один із них британський.

Британський варіант є офіційною мовою у Сполученому королівстві. Враховуючи, що воно обʼєднує кілька країн, велика кількість діалектів британської англійської повністю очевидна. Кожен з них має свої особливості в лексиці, вимові та інтонації.

Цікаво, але між британською та американською англійською МЕНШЕ відмінностей, ніж, скажімо, між англійською півночі та півдня Англії 🙃

Британська англійська чи не єдина, що має стандартизовану літературну форму вимови, яка вважається стандартом вимови англійської в усьому світі - Received Pronunciation. Саме цей стандарт використовується під час викладання англійської. Використання літературної вимови - ознака освіченості носія. Втім, самі британці не шанують її в побуті - лише 3% населення дотримується Received Pronunciation у повсякденному житті.

Дослідивши трішки наші варіанти англійської, розуміємо, що з огляду на етнокультурні обставини вони мають певні відмінності. Ситуація типова для міжнародної мови, яка виходить далеко за межі регіонального спілкування.  Ми з вами сотні разів бачили ці відмінності вочевидь, чули і не розуміли, в чому річ 🙃 Нумо розбиратися!

Всі основні мовні відмінності ділять на такі групи:

• орфографічні
• граматичні
• фонетичні (+вимова, інтонація)

Пропонуємо ознайомитися з ними ⬇️

Це не просто варіації, це відображення різних культурних підходів до мови - простого та складного, якщо узагальнити. Як думаєте, хто спрощував? 😉

На момент становлення незалежності Америки її провідні лінгвісти виступали за мовну демократію, тому спрощували англійську згідно з народними вподобаннями. Історичним адептом такого підходу був Ной Вебстер, автор Американського словника англійської мови. Він спростив орфографію великої кількості слів, надав словникового значення багатьом просторікуватим словам, за що був "звинувачений" у вульгаризації мови. Втім, його нововведення з комфортом прижились в американській англійській. 

На перший погляд, відмінності в правописі британської та американської англійської можуть здаватися незначними, але вони можуть суттєво вплинути на міжнародну комунікацію. Їх знання допоможе легко адаптувати текст під конкретну аудиторію. Тож, розглянемо основні з них ⬇️
 

1. Закінчення -our / -or

Одна з найбільш очевидних відмінностей — це слова, що в британській англійській закінчуються на -our, а в американській — на -or.

• British English: colour, honour, labour
• American English: color, honor, labor

2. Закінчення -ise / -ize

В британській англійській дієслова можуть закінчуватися як на -ise, так і на -ize, проте -ise є більш поширеним, тоді як в американській використовується виключно -ize.

• British English: organise, realise, recognise
• American English: organize, realize, recognize

3. Закінчення -re / -er

У деяких словах, що мають французьке походження, британська англійська зберігає закінчення -re, тоді як в американській ці слова мають закінчення -er.

• British English: centre, metre, theatre
• American English: center, meter, theater

4. Закінчення -ogue / -og

Деякі слова, що закінчуються на -ogue в британській англійській, у США скорочуються до -og.

• British English: catalogue, dialogue, analogue
• American English: catalog, dialog, analog

5. Закінчення -yse/ -yze

Дієслова, які британці пишуть із закінченням -yse, американці пишуть із -yze 

• British English: analyse, paralyse, electrolyse
• American English: analyze, paralyze, electrolyze

6. Подвоєння приголосних при додаванні суфіксів

Найчастіше подвоюється "ll", але американці проти

• British English: travelling, labelled, cancelled
• American English: traveling, labeled, canceled

Окрім слів, які пишуться згідно з зазначеними правилами, є ті, що не відносяться до жодного з них.

Даємо шпаргалку таких, бо їхній правопис слід запамʼятати:

До різних норм правопису відносяться також слова, які мають однакове значення, але абсолютно різне написання. Їх достатньо багато, тож ми зібрали список найбільш вживаних у повсякденній лексиці слів:

British vs American

• Autumn — fall — осінь
• Biscuit — cookie — печиво
• Boot — trunk — багажник
• Bonnet — hood — капот
• Car park — parking lot — автостоянка
• Chemist — drugstore / pharmacy — аптека
• Chips — fries — картопля фрі
• Crisps — chips — чипси
• Porridge — oatmeal — вівсяна каша
• Lift — elevator — ліфт
• Flat — apartment — квартира
• Holiday — vacation — відпустка
• Lorry — truck — вантажівка
• Nappy — diaper — підгузок
• Post — mail — пошта
• Mark —  grade - оцінка
• Postman — mailman — листоноша
• Queue — line — черга
• Rubber — eraser — гумка для стирання
• Taxi — cab — таксі
• Timetable — schedule — розклад
• Underground — subway — метро
• Vest — undershirt — майка
• Wardrobe — closet — шафа для одягу

Наведені слова завжди будуть маркерами варіанту англійської в усній та писемній формі. Отже, якщо ваш співбесідник запропонує biscuits до чаю, замість cookies, то очевидно, він британець.

Відмінності присутні й в позначенні та вимові чисел. Це може створити плутанину, особливо коли місяць і день можна легко переплутати, як у прикладі 03/05/2024, де американці зрозуміють 5 березня, а британці — 3 травня. Отже,

• формат дат

в американській англійській дати записуються у форматі місяць/день/рік (наприклад, 12/08/2024 для 12 серпня 2024 року). У британській англійській використовується формат день/місяць/рік (12/08/2024 для того ж самого дня);

• частини і дроби (decimals and fractions)

в американській англійській дробові числа, такі як 1.5, вимовляються як "one point five". Більшість британців скаже так само, але меншість може сказати "one and a half."

Відмінності можуть бути незначними, але важливо знати, що в обох системах використовуються десяткові точки (decimal points) для відокремлення цілих чисел від дробів, а не коми, як у деяких інших мовах;

• позначення нуля (zero, o, nought, naught)

в обох варіантах англійської "zero" є найпоширенішим словом для нуля. Однак, серед британців можна почути "nought" або "naught," особливо в наукових чи математичних контекстах. У телефонних номерах вони іноді використовують "oh" замість zero, наприклад, номер 203 може вимовлятися як "two oh three". В американській англійській це зустрічається набагато рідше.

В граматиці також є нюанси, які мають знати ті, хто прагне досягти високого мовного рівня. Граматичних нюансів небагато, ось головні 👇

• Present Perfect

Оскільки американці звичні до спрощень, вони не люблять Present Perfect, адже це складніше, ніж сказати в простому минулому часі. Тому:

• у британській англійській використовують Present Perfect у таких реченнях, як "I have just eaten", тоді як американці можуть сказати "I just ate". Зручно, коли мова йде про буденні речі.
• щоб зазначити факт володіння чимось, британці використовують "have got" замість просто "have". Наприклад, "I have got a car" в США звучатиме як "I have a car".

• Yet, already, just

У британській англійській слова "yet," "already," "just" використовуються виключно у Present Perfect: "Have you finished yet?"

В американській англійській ці слова можуть використовуватися в Past Simple:

"Did you finish yet?" або "I already did it."

• Irregular verbs

У британській та американській англійській спостерігаються відмінності у використанні неправильних дієслів, таких як burn, learn, dream, spell, smell, spill та інших.

І якщо в американській англійській до них зазвичай просто додають -ed , британці використовують закінчення -t:

burned vs burnt

learned vs learnt

dreamed vs dreamt

При цьому форми з -t часто вважаються більш традиційними або навіть старомодними.

• Modal verbs

can vs. may

Для запитів або прохання дозволу британці можуть використовувати як can, так і may: "Can I go out?" або "May I go out?"

В американській англійській may в такому контексті використовується рідко і має більш формальний відтінок.

• Verb "do" для позначення завершеності дії

Дієслово do демонструє яскраву відмінність британської та американської англійської, особливо коли використовується для висловлення завершеності дії.

Are you coming to the party?

Британець на це запитання скоріше за все дасть відповідь "I might do". Американець просто скаже "I might".

• Verb "do" для підкреслення дії

У британській англійській do іноді використовується для підкреслення, де в американській англійській така форма може бути менш поширеною.

British: I do hope you can come.

American: I really hope you can come.

Фонетичні відмінності між американською та британською англійською - це один із найпомітніших аспектів, які відрізняють ці два варіанти мови. Вимова, акценти та інтонаційні моделі можуть значно варіюватися, що часто створює труднощі для тих, хто вивчає англійську як іноземну мову.

Одразу лайфхак з визначення акценту: якщо чуєте різкі й швидкі звуки та низхідну інтонацію, незалежно від типу речення, це американський. Британці люблять потягнути голосні та інтонаційно забарвити питальні, розповідні або стверджувальні речення.

Отже, британська англійська має тенденцію до більш мелодійного та варіативного ритму, тоді як американська може бути більш рівномірною.

Розглянемо основні відмінності у вимові 👇
  

Одне з основних фонетичних розбіжностей полягає у вимові звуку "a" в таких словах, як dance, bath, grass.

British English: вимова цих слів часто включає довгий голосний звук /ɑ:/

dance [dɑ]

bath [bɑ:θ]

American English: ці слова вимовляються з коротким звуком /æ/.

dance [dæns]

bath [bæθ]
 

Вимова звуку "r"

Відтворення звуку "r" є однією з найхарактерніших фонетичних відмінностей.

British English: часто звук "r" не вимовляється після голосної, якщо він не стоїть перед наступною голосною:

car [kɑː]; hard [hɑːd]

American English: чіткий "r", навіть після голосних:

car [kɑːr]; hard [hɑːrd]
 

Вимова звуку "t"

Звук "t" в американській англійській може змінюватися на слабкий "d" або навіть виключатися в деяких випадках.

British English: вимова "t" чітка та виразна: better [ˈbɛtə]

American English: "t" часто звучить як "d", особливо між голосними (це називається "flapping"): better [ˈbɛdər]
 

Вимова звуку "o"

Слова, які містять звук "o", можуть звучати по-різному залежно від діалекту.

British English: Звук "o" у таких словах, як hot, часто вимовляється як короткий /ɒ/: hot [hɒt]

American English: Американці вимовляють цей звук як /ɑ:/ або /ɔ:/: hot [hɑ] або [hɔ]
 

Наголос у словах

В одних й тих самих словах британці та американці можуть робити різні наголоси. Наприклад, наголос у словах advertisement та address:

британці поставлять на перший склад 

advertisement [ədˈvɜːtɪsmənt]

address [ˈædrɛs]

американці у своїй більшості поставлять наголос на другий склад

advertisement [ædˈvɝːtɪzmənt]

address [əˈdrɛs].

Ох, якби ж на це питання була однозначна відповідь! Скільки суперечок воно викликає навіть серед іменитих лінгвістів. Втім, варто памʼятати, що як не крути дві сторони медалі, суть - одне ціле.

Попри всі відмінності, обидва варіанти залишаються одною мовою. Який варіант варто вивчати? Ви самі можете це визначити, спираючись на мовні цілі в майбутньому. Якщо ви плануєте працювати або навчатися у США, очевидно, варто віддати перевагу американському варіанту. Якщо ж ваш шлях лежить до Англії або інших країн Королівства  — обирайте британську англійську. Втім, більшість носіїв обох варіантів чудово розуміють один одного. Тож, навіть якщо ви вирішите переїхати з Англії в США, ваша англійська will work!
 

Коли слід обрати комплексне навчання (американська + британська)

Звісно, наша відповідь буде умовною та може постійно доповнюватись. Але, гадаємо, комплексне навчання слід обрати: 

• якщо англійська вам потрібна для комунікації чи виконання обовʼязків в міжнародному робочому середовищі. Клієнтами, партнерами та інвесторами можуть бути люди з різних англомовних країн, тож, буде круто, якщо ви зможете уникати непорозумінь через мову.
• якщо ви фахівець з реклами, інтернет-маркетингу, диджитальних розробок або будь-якої іншої сфери, де кармічне значення має цільова аудиторія. Це дасть уникнути фіаско з нею. Особливо, якщо ви задіяні в напрямку локалізації брендів чи продуктів під певний ринок. 
• тим, хто просто не бачить своє життя без подорожей. Ми впевнені, це багато чого спростить у майбутньому.

Переваги одночасного володіння British English та American English

• всі мовні тонкощі під контролем. Бездоганне розуміння будь-якого контенту у будь-якому вигляді.
• універсальність спілкування. Це +1 левел в комунікації з носіями, звідки б вони не були.
• ступінь освіченості. Ваше сприйняття себе і сприйняття вас іншими буде тільки покращуватись. Це нерідко стає результатом успішного позиціювання своєї особистості та успіху в цілому.
   

Різниця між британською та американською англійською може спочатку збентежити й навіть злякати, але з часом ви зрозумієте, наскільки це цікаво! Гарантуємо, щойно ви зануритеся у вивчення, ви почнете легко розрізняти ці варіанти та адаптуватися до будь-якого з них.

Незалежно від того, який варіант англійської ви обираєте, розуміння головних відмінностей, які ми описали в статті, допоможе вам уникати непорозумінь з носіями.

Досліджуйте, продовжуйте вчитися, і нехай мова стане ключем до космополітичного світу!