Possessive pronouns або присвійні займенники в англійській

Тим паче, що засвоїти правила їх використання доволі просто. У цьому тексті ми розглянемо особливості присвійних займенників англійської мови та приклади їх вживання.

Присвійні займенники — це частина мови, яка вказує на власність чи належність предметів, осіб або ідей. Вони замінюють іменники, вказуючи на те, що щось належить комусь або чомусь. 

При вивченні англійської мови та виконанні тренувальних вправ слід знати, що присвійні займенники поділяються на дві категорії: прикметникові та абсолютні.

Прикметникові присвійні займенники (pronouns) вказують на власність або належність і зазвичай стоять перед іменниками, які вони модифікують. Наприклад: "my book" (моя книга), "your cat" (твій кіт), "his car" (його автомобіль), "her house" (її будинок), "our kids" (наші діти), "your kids" (ваші діти), "their dog" (їхня собака).

Абсолютні присвійні займенники вказують на власність або належність без прямого зв'язку з іменниками й зазвичай вживаються безпосередньо після іменників. Наприклад: "This book is mine" (Ця книга моя), "Is this bag yours?" (Ця сумка твоя?), "The pen is his" (Ручка його), "The dress is hers" (Сукня її), "The cat lost its collar" (Кіт втратив свій ошийник), "The house is ours" (Будинок наш), "Are these shoes theirs?" (Це взуття їхнє?).

Відмінність між цими двома типами присвійних займенників полягає в тому, що прикметникові вказують на власність конкретного іменника, тоді як абсолютні — на власність без прямого зв'язку з іменником.

Наприклад, у реченні "This is my book" (Це моя книга), "my" є прикметниковим займенником, оскільки він вказує на власність конкретної книги. У реченні "This book is mine" (Ця книга моя), "mine" є абсолютним присвійним займенником, оскільки вказує на власність безпосередньо, без прив'язки до конкретного іменника в реченні.

Ця проста таблиця допоможе вам швидко знайти відповідну форму займенника в процесі їхнього вивчення та виконання тренувальних вправ.